Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики

До навчальних досягнень учнів з математики, які безпосеред­ньо підлягають оцінюванню, належать:

•      теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей ма­тематики;

•      знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

•      здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (на­приклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв'язувати рівняння певного виду, виконувати геометрич­ні побудови, досліджувати функцію на монотонність, роз­в'язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

•      здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв'я­зання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб та­кого розв'язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних до­сягнень школярів з математики:

I — початковий рівень, коли у результаті вивчення навчаль­ного матеріалу учень:

•        називає математичний об'єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•        за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II — середній рівень, коли учень повторює інформацію, опе­рації, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв'язувати завдання за зразком.

ІІІ — достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє виконувати математичні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

ІV — високий рівень, коли учень здатний самостійно орієн­туватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і викону­вати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв'язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математи­ки здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретични­ми знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосу­вання вивченого матеріалу під час розв'язування задач і вправ.

Оцінювання здійснюється в системі тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окремих тем, розділів та під час державної атестації.

Критерії для підсумкового (тематичного) оцінювання

навчальних досягнень учнів

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень  розпізнає один із кількох запропонованих математичних об'єктів (символів, виразів, геомет­ричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує даний матема­тичний вираз, формулу; зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).
	2	Учень: виконує однокрокові дії з числами, найпрос­тішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об'єкти і пояснює свій вибір.
	3	Учень: співставляє дані або словесно описані ма­тематичні об'єкти за їх суттєвими властивостями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
II. Середній	4	Учень: відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об'єктів; формулює деякі властивості математичних об'єктів; виконує за зразком завдання обов'язкового рівня.
	5	Учень: ілюструє означення математичних понять, фор­мулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;   розв'язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами 3 частковим поясненням.
	6	Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; самостійно розв’язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням, записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.
III. Достатній	7	Учень: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв'язання завдань у знайо­мих ситуаціях; знає  залежності  між  елементами  математичних об'єктів самостійно виправляє вказані йому помилки; розв'язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.
	8	Учень: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв'язує завдання, передбачені програмою, з част­ковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв'язування завдань.
	9	Учень: вільно володіє визначеним програмою нав­чальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математич­них тверджень; розв'язує завдання з достатнім поясненням.
IV. Високий	10	Знання, вміння й навички учня повністю відповіда­ють вимогам програми, зокрема, учень: усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела ін­формації та самостійно використовує їх; розв'язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.
	11	Учень: вільно і правильно висловлює відповідні ма­тематичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та пра­цює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях; знає передбачені програмою основні методи роз­в'язання завдання і вміє їх застосовувати з необхід­ним обґрунтуванням.
	12	Учень: виявляє варіативність мислення і раціональ­ність у виборі способу розв'язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний до розв'язування нестандартних задач і вправ.

Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпо­середньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо.